«Де Дух не водить рукою художника, там немає мистецтва.« Леонардо Да Вінчі
Ніно Пондітерра народилася у місті Київ. Картини малює з дитинства. Своєю основною художньою школою Ніно вважає життя та бажання висловлювати творчу енергію через живопис. Кілька років тому, внаслідок важливих життєвих подій, почала писати духовні сюжети та пейзажі зі спогадів. На даний момент живе та творить у Женеві. Проводить заняття з арттерапії та кольоротерапії. Картини Ніно знаходяться у приватних колекціях у Європі.
Що саме подобається Вам у живописі?
Подобається свобода. Це політ між двома світами – світом енергій та світом матерії. Я відчуваю, як мозок працює на іншій частоті. Мені подобається працювати з кольором. Це завжди арт-терапія. Кожен колір має свій відбиток у нас, у нашому біополі.
Працюючи над картиною або вивчаючи картину з переважаючим кольором, ми одночасно працюємо і над собою, очищуємо та гармонізуємо себе.
Які теми хвилюють Вас і найчастіше знаходять свій відбиток у Ваших картинах?
Я зображую те, що вражає мене: реальні та вигадані пейзажі, тварин і птахів, а також цікавих історичних особистостей, життєвий шлях яких мені близький, таким чином віддаючи шану їхньому вкладу в духовний розвиток людства. Я також вважаю за потрібне розвивати думку про світле майбутнє, де людина вільно виявляє свій Дух у гармонії зі Всесвітом.
Як народжуються образи ваших картин?
Головне в мистецтві – це зловити імпульс, ідею. І кожна картина – це імпульс, що вловлюється і трансформується в образ через ідею. Це інтуїтивне малювання, тому що образи картин приходять за настроєм. Це дуже цікавий творчий механізм, і кожен може при сильному бажанні та настрої відчути це сам.
Як Ви вважаєте, чи потрібна професійна художня освіта для того, щоб досягти великих результатів у живописі?
Вважаю, що це не потрібно. Головне чому варто вчитися – розкриття свого серця та душі у вигляді живопису і не тільки. Мало хто може навчити цьому у мистецьких та й у будь-яких школах.
З чого все почалося? Що започаткувало Вашу творчість?
Я вважаю, що все почалося з книги “Світло Кохання” – історії життя Марії Магдалини. Після прочитання цієї книги я відвідала чудові, давні місця у Франції. Ця книга дала основний імпульс напрямку, в якому я зараз творю. Техніці ж малювання пальцями, чи медитативному мистецтву мене навчила мама — художник Олена Новосвіт.
Як на Вашу думку, чи можливо навчити людину творчості?
Завдатки творчої особистості є у кожному. Цьому навчити не можна, можна лише розвинути ці можливості.